Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 10 клас
Тренінг 7, урок 4 «Місцевість, азимути». Гриф 30.12.2025.
Основи військової топографії
Мапа може бути неповною, звʼязок втрачено, техніка розряджена. Місцевість лишається завжди.

Військова топографія вивчає поверхню землі, її форми, особливості та обʼєкти, які можуть полегшувати або ускладнювати виконання завдання.
Рельєф, рослинність, водойми, дороги, будівлі та відкриті ділянки — кожен елемент має дві сторони.
Ліс може приховати підрозділ від противника, але ускладнює орієнтування. Відкрита рівнина дозволяє швидке пересування, але робить військових помітними.

Тоді на перший план виходить уміння «читати» місцевість неозброєним оком.

У Силах оборони досі широко застосовується компас Адріанова. Шкала оцифрована за ходом годинникової стрілки з ціною поділки 3°, шкала кутоміра в тисячних зростає проти ходу з ціною 50 тисячних.

Розбіжність понад одну поділку означає розмагнічену стрілку або затуплену голку.

Сторони горизонту взаємоповʼязані: знаючи північ, ви знаєте всі інші напрямки.

Азимут — спосіб точно вказати напрямок руху. Виражається в градусах від 0° до 360°, відлік завжди від півночі за ходом годинникової стрілки.
Будівлю можуть зруйнувати, дерево зрізати. Азимут привʼязаний лише до сторін світу, тому надійний у лісі, полі, місті, горах і вночі.

Стати до орієнтира → сумістити стрілку з 0° → навести візир → зняти відлік біля мушки.
Щоб визначити азимут повернення, від магнітного азимута віднімають 180°, а якщо він менший за 180° — додають 180°. Азимут 300° дає зворотний 120°.

Паперові мапи поступово відходять, як свого часу відійшли астролябії.

Військова топографія вивчає поверхню землі, її форми, особливості та обʼєкти, які можуть полегшувати або ускладнювати виконання завдання. Знання місцевості дозволяє військовослужбовцю розуміти, де він перебуває, як переміщатися, які маршрути обрати та де можуть бути переваги або загрози.
До елементів місцевості належать рельєф, рослинність, водойми, дороги, будівлі та інші обʼєкти. Вони впливають на швидкість пересування, можливості маскування, спостереження та ведення вогню.
Ліс може приховати підрозділ від противника, але ускладнює орієнтування. Відкрита рівнина дозволяє швидке пересування, але робить військових помітними. Аналізуючи ці характеристики, командир ухвалює рішення, які підвищують шанси на успіх і зменшують ризики.
Умови бою часто змінюються: техніка може вийти з ладу, звʼязок може бути втрачено, мапа може виявитися неповною. Тоді на перший план виходять навички оцінки місцевості неозброєним оком та вміння «читати» її елементи.
У Силах оборони України досі широко застосовується компас Адріанова. Його шкала оцифрована за ходом годинникової стрілки з ціною поділки 3°, а поділки шкали кутоміра в тисячних зростають проти ходу годинникової стрілки з ціною поділки 50 тисячних. Шкала нанесена на корпус і є нерухомою — повертається лише візирний пристрій із цілика й мушки.
Компас встановлюють горизонтально на будь-який предмет і відпускають гальмо. Запамʼятовують відлік за кінцем стрілки, після чого металевим предметом відводять стрілку вбік. Коли метал забирають, стрілка повинна вказати попередній відлік. Розбіжність понад одну поділку означає, що компас несправний: розмагнічена стрілка або затуплена голка.
Не рекомендується працювати з компасом під час грози, поблизу ліній електропередач високої напруги й поруч із металевими предметами. Від машини необхідно відходити на 10–15 метрів, від танка — на 30–40 метрів.
Сторони горизонту взаємоповʼязані між собою: якщо відома хоча б одна з них — наприклад, де північ, — то в протилежному напрямку буде південь, праворуч схід, а ліворуч захід. Сторони горизонту визначають за компасом, небесними світилами та за ознаками місцевих предметів.
Мушку візирного пристрою ставлять на 0°, компас тримають горизонтально. Відпускають гальмо й повертають компас так, щоб північний кінець стрілки збігся з нулем. Не змінюючи положення компаса, візуванням через цілик і мушку — цілик до себе, мушка від себе — запамʼятовують віддалений орієнтир, який вказує напрямок на північ.
Північ відповідає 0°, схід — 90°, південь — 180°, захід — 270°. Це і є магнітні азимути сторін горизонту.
Азимут — це спосіб точно вказати напрямок руху. Він виражається в градусах від 0° до 360°, і відлік завжди починається від півночі, рухаючись за годинниковою стрілкою. Замість «йди приблизно туди» можна сказати «рухайся по азимуту 135°», і людина знатиме точний напрямок.
Азимут не привʼязаний до обʼєктів, які можуть зникнути або стати непомітними: будівлю можуть зруйнувати, дерево зрізати. Він привʼязаний лише до сторін світу, тому надійний у будь-яких умовах — у лісі, полі, місті, горах чи вночі.
Стати обличчям до орієнтира, відпустити гальмо й тримати компас горизонтально. Поворотом корпуса сумістити північний кінець стрілки з 0°. Утримуючи стрілку на нулі, повернути візирний пристрій так, щоб крізь цілик і мушку бачити орієнтир, і зняти відлік за шкалою біля мушки.
Щоб вирахувати напрямок, яким слід повертатися, від визначеного магнітного азимута віднімають 180 градусів, а якщо його значення менше за 180 — навпаки, додають. Наприклад, при азимуті на орієнтир 300° повертатися треба по 120°.
Сучасна війна все частіше спирається на цифрові версії мап, а паперові поступово відходять у минуле. Тому важливо вміти визначати азимут саме цифровими засобами. Технічний прогрес неухильно пропонує нові інструменти — так само, як свого часу астролябії поступилися місцем іншим приладам.
Відкрити застосунок і перейти у вкладку «Карта», яка центрується за вашим розташуванням. Натиснути інструмент «Циркуль» — зʼявиться маркер локації. Прокрутити карту так, щоб курсор-ціль указував на потрібний орієнтир, у лівому верхньому куті змінити «Аі» на магнітний і зчитати показання.
Тренінг 7, урок 4 «Місцевість, азимути». Гриф 30.12.2025.
Тема 1 «Орієнтування на місцевості», заняття 1-2.
Матеріал для самостійного ознайомлення, рекомендований сценарієм.
Матеріал для самостійного ознайомлення, рекомендований сценарієм.









