Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 10 клас
Тренінг 9, урок 6 «Запобігання проблемам з органами дихання». Гриф 30.12.2025.
Літера R у протоколі MARCH
Легені не мають власних мʼязів. Вони тримаються не силою, а тиском — і саме тиск порушує проникна рана.

Уявіть грудну клітку як герметичну коробку, що захищає легені. Самі легені містяться у спеціальному мішку — плеврі.

Між легенями й стінкою грудної клітки є вузький простір — плевральна порожнина. У ньому панує тиск, нижчий за атмосферний. Саме він не дає легеням здутися.
Ці мʼязи створюють негативний тиск, щоб легені наповнювалися повітрям.

Повітря потрапляє в плевральну порожнину, тиск вирівнюється, легеня спадається.
Відкритий пневмоторакс і напружений — принципово різні за небезпекою.
Рана діє як односторонній клапан: повітря заходить під час вдиху, але не виходить під час видиху. Тиск наростає, здавлює легеню, зміщує серце та великі судини.


Вентильована наліпка має власний клапан: сама випускає повітря назовні й не пускає його всередину. Звичайна наліпка клапана не має — вона просто герметично закриває рану, тож повітря випускає рятувальник.

Рукавички → огляд → очищення → накладання → повторний огляд.
Наліпку будь-якого типу накладають герметично: негерметична не працює взагалі.

Погіршення після наліпки — ознака напруженого пневмотораксу. Зі звичайною наліпкою ненадовго відклеюють її край, щоб випустити повітря і знизити тиск у грудній клітці, після чого знову щільно приклеюють. Далі постраждалого кладуть на бік поранення, щоб полегшити дихання.

Пʼять кроків, щоб уникнути контакту з кровʼю та іншими біологічними рідинами.

Грудну клітку можна уявити як герметичну коробку, яка захищає легені. Самі легені містяться у спеціальному мішку, що називається плеврою.
Між легенями та стінкою грудної клітки є вузький простір — плевральна порожнина, заповнений тонким шаром рідини, що дозволяє легеням ковзати під час дихання. У ньому панує негативний тиск, тобто нижчий за атмосферний. Саме він не дає легеням здутися й допомагає їм розширюватися під час вдиху.
Легеня складається з мільйонів крихітних повітряних мішечків — альвеол, які утворюють «губчасту» структуру. Вони не мають власних мʼязів і не можуть самостійно розправлятися, тому залежать від роботи діафрагми та міжреберних мʼязів, які створюють негативний тиск.
Пневмоторакс — стан, коли повітря потрапляє у плевральну порожнину. Тиск вирівнюється, і легеня спадається, як проколотий мʼяч. Без допомоги людина може швидко задихнутися.
При відкритому пневмотораксі повітря вільно заходить і виходить через рану грудної клітки. Стан небезпечний, але розвивається не миттєво.
Це найнебезпечніший стан. Рана діє як односторонній клапан: повітря заходить під час вдиху, але не може вийти під час видиху. Це призводить до наростання тиску, який здавлює легеню, зміщує серце та великі судини, спричиняючи колапс легень і серцеву недостатність.
Грудну клітку оглядають дуже уважно, розпрямляючи й злегка розтягуючи шкіру, наче розгладжуючи пальцями зімʼяту тканину. Це потрібно, щоб переконатися у відсутності дрібних на вигляд поранень, які можуть виявитися глибокими та проникними.
Згідно з модулем TCCC про оцінку дихання, пошук ран виконують оглядом і пальпацією ковзними рухами обома руками, кінчиками пальців, по поверхні грудної клітки, живота і спини. Вихідний отвір на спині легко пропустити, якщо не перевернути постраждалого.
Оклюзійна наліпка закриває отвір у грудній стінці так, щоб повітря більше не заходило до плевральної порожнини. Вентильована наліпка має вбудований клапан і сама випускає повітря назовні. Звичайна наліпка клапана не має: вона герметично закриває рану, а повітря за потреби випускає рятувальник, ненадовго відклеївши край.
Спершу надягають нітрилові рукавички. Постраждалого оглядають, шукаючи вхідні та вихідні отвори поранень. Поранення та шкіру навколо швидко очищують. Наліпку накладають, розгладжуючи від центру до країв, щоб забезпечити герметичність і повне покриття рани.
Після накладання стан постраждалого контролюють. Якщо дихання погіршується, зі звичайною наліпкою ненадовго відклеюють її край, щоб випустити повітря і знизити тиск, і знову щільно приклеюють. Якщо це не допомагає, постраждалого кладуть на бік поранення.
Після накладання обовʼязково контролюють стан постраждалого. Якщо симптоми погіршуються, це може свідчити про напружений пневмоторакс: тоді постраждалого кладуть на бік, де є поранення, щоб полегшити дихання.
Мета — уникнути контакту з кровʼю та іншими біологічними рідинами. Неправильно зняті рукавички зводять нанівець увесь захист, який вони давали під час роботи.
Відійти якомога далі від інших і не торкатися обличчя. Однією рукою взяти рукавичку в зоні долоні, акуратно відтягнути й зняти, вивертаючи назовні. Стиснути використану рукавичку в кулаці. Мізинцем іншої руки підчепити другу рукавичку зсередини й зняти так, щоб перша опинилася всередині другої. Викинути у спеціальний контейнер, після чого обробити руки антисептиком або вимити з милом.
Спершу учні виконують накладання мовчки, без коментарів. Потім учитель пояснює кожен крок. Далі вчитель працює на манекені, а кожен крок проговорюють учні. Після цього учні працюють на собі — щоб краще зрозуміти розташування власних органів. Завершальний етап — робота в парах.
Роботу коментують за методом «бутерброда»: що вийшло добре — для підкріплення впевненості; що зроблено неправильно — коригуємо; що вийшло чудово — завершуємо позитивом.
Тренінг 9, урок 6 «Запобігання проблемам з органами дихання». Гриф 30.12.2025.
CoTCCC, Defense Health Agency.
Офіційні рекомендації комітету TCCC.
Матеріал Командування Медичних сил ЗСУ.









