Відпрацювання практичних навичок на симуляторі.

Що це за заняття

Кваліфікаційний забіг — підсумкова перевірка навичок пілотування, набутих на попередніх заняттях у симуляторі. Учні виконують єдину фіксовану трасу послідовно, один за одним, приблизно по три хвилини кожен.

Умови виконання

Уся траса проходиться в Acro Mode — режимі повного ручного контролю. Автоматичне вирівнювання вимкнене, тому кожен нахил апарата утримує сам пілот. Це і є головна перевага режиму для практичного застосування: апарат робить рівно те, що задає рука.

Роль класу

Ті, хто чекає своєї черги, працюють у ролі «другого пілота»: спостерігають за траєкторією товариша й аналізують його помилки. Паралельно вони готуються до власної спроби на вільних компʼютерах. Спостереження за чужим польотом дає майже стільки ж, скільки власна практика.

Зліт і ховерінг

Забіг починається з плавного зльоту в Acro Mode й утримання позиції протягом трьох секунд. Допустиме відхилення — близько метра, без сильних коливань газу. Цей елемент перевіряє базове відчуття тяги.

Навігаційний маневр

Далі пілот виконує «Орбіту» або «Вісімку». Обидві вправи перевіряють координацію Yaw і саме ту ситуацію, коли апарат частину траєкторії летить на пілота: керування в цей момент дзеркалиться, і без відпрацьованого рефлексу пілот повертає не в той бік.

Ворота

Проліт двох воріт оцінює точність. Завдання — пройти їх без зіткнень і з мінімальною втратою швидкості. Погляд при цьому ведуть за наступні ворота, а не фіксують на тих, у які апарат уже входить.

Фігура

Контрольований фліп або ролл виконують із запасом висоти й обовʼязковим вирівнюванням після завершення. Фігура, після якої апарат не відновив горизонт, зараховується як зрив.

Екстрена посадка

У будь-який момент польоту може прозвучати команда «Критичне падіння!». Пілот миттєво вирівнює апарат і виконує контрольований спуск. Саме цей елемент має найбільшу вагу в чек-листі — до десяти штрафних балів.

Інерція

Дрон продовжує рух за інерцією після того, як пілот відпустив стік. Тому вхід у маневр починають раніше, ніж підказує око, а вихід виконують активним гальмуванням — коротким протилежним нахилом. Ігнорування інерції — головна причина зіткнень із воротами.

Керування газом

При нахилі апарата частина тяги гвинтів переходить у горизонтальний рух, і вертикальна складова зменшується — дрон починає втрачати висоту. Throttle Management означає, що пілот додає газу під час нахилу й забирає його при вирівнюванні, утримуючи задану висоту.

Плавність

Окремим критерієм оцінюють мʼякість рухів стіками. Політ не повинен бути «смиканим»: різкі кидки стіка навіть без зіткнень знижують оцінку, бо в реальному польоті вони швидко призводять до втрати апарата.

Як влаштований чек-лист

Кожен елемент оцінюють за принципом «виконано або ні», а помилки переводять у штрафні бали. Зліт і посадка дають до трьох балів штрафу, ховерінг — до двох, політ по прямокутнику, орбіта та ворота — до пʼяти кожен, базова фігура — до пʼяти, екстрена посадка — до десяти.

Логіка ваги елементів

Розподіл балів показує пріоритет: акуратність важлива, але здатність швидко реагувати на аварійну ситуацію важливіша за красу траєкторії. Пілот, який гарно пройшов трасу й не відреагував на команду, втрачає більше, ніж той, хто зачепив ворота.

Розбір після забігу

Учитель підбиває загальні підсумки: називає елементи, які клас виконав найкраще, і ті, що потребують додаткової роботи — наприклад, компенсацію газу під час фліпа. Кожен отримує індивідуальний чек-лист із зафіксованими помилками.

Що показує результат

Кваліфікаційний забіг демонструє рівень готовності до підняття справжнього дрона в повітря. Симулятор дозволяє допустити всі типові помилки безкоштовно — саме тому іспит проходить у ньому, а не на реальному апараті.

Навіщо іспит саме в симуляторі

Симулятор дозволяє допустити всі типові помилки без матеріальних втрат. Зіткнення з воротами, зрив після фліпа чи запізніла реакція на аварійну команду коштують лише балів і часу, тоді як ті самі помилки на реальному апараті означають розбитий дрон.

Що переноситься на реальний політ

На справжній апарат переноситься не траєкторія, а рефлекс: очікування інерції, автоматична компенсація газу при нахилі та миттєве вирівнювання за командою. Ці три звички формуються сотнями повторень і не залежать від конкретної моделі дрона.

Робота над слабкими місцями

Індивідуальний чек-лист після забігу показує, який саме елемент просідає. Подальші тренування будують навколо цих елементів, а не навколо повторення всієї траси: слабке місце не зникає від того, що сильні виконуються добре.