Лекційні матеріали модуля 1 (11 клас)
Тема 2 «Подвійне застосування та безпека звʼязку: телефон, Wi-Fi, Starlink», заняття 1–2.
Телефон, Wi-Fi, Starlink
Технологія, створена для зручності, на війні стає або перевагою, або маяком для противника.

Цивільна технологія дає швидкість і доступність, але платить сигнатурою й залежністю.
Технологія бездротової локальної мережі на основі стандартів IEEE 802.11. Назва була вигадана як маркетингова й спочатку нічого не означала.

Перешкоди створюють меблі, стіни, Bluetooth-пристрої й навіть мікрохвильові печі.

Сигнал Wi-Fi може передаватися на кілометри навіть за низької потужності. Для прийому на великій відстані потрібна антена з високим коефіцієнтом посилення.

Перехоплення трафіку, несанкціонований доступ, MITM, підроблені точки доступу.
Будь-яка людина в радіусі дії може перехопити радіохвилі, що передають трафік. Прямого доступу до обладнання не потрібно.

Це набір методів та інструментів для захисту інфраструктури мережі й трафіку в ній. Політики визначають, які пристрої дозволені, а технологія забезпечує дотримання цих правил.

Від WEP до WPA2: стандарти розвивалися у відповідь на виявлені вразливості.
Алгоритми шифрують повідомлення під час передачі між пристроями. Навіть перехоплені, вони лишаються незрозумілими без ключа дешифрування.
Багато організацій додають ще один рівень — VPN поверх бездротового каналу.


Термінал супутникового звʼязку дає високу швидкість і працює у віддалених районах, але через конструкцію й постійну активність надзвичайно помітний у радіочастотному й інфрачервоному спектрах.


Технології подвійного застосування створювалися для цивільних потреб, але виявилися придатними для військових задач. Смартфон, Wi-Fi-мережа й супутниковий термінал не проєктували для фронту — вони потрапили туди через доступність і зручність.
Цивільна технологія дає швидке розгортання без кабелю, доступність, дешевизну й звичність для користувача. Платою є радіочастотна сигнатура, помітна для розвідки, залежність від зовнішнього провайдера й рівень захисту, розрахований на цивільні, а не бойові умови.
Wi-Fi — технологія бездротової локальної мережі з пристроями на основі стандартів IEEE 802.11. Назву вигадали як маркетингову: вона спочатку не була абревіатурою й нічого не означала. Основними діапазонами вважаються 2,4 ГГц, 5 ГГц і 6 ГГц.
Мережу можна розгорнути без прокладання кабелю, що здешевлює розгортання й розширення. Технологія дає мобільність і доступ для кількох користувачів одночасно. Сумісність обладнання гарантується обовʼязковою сертифікацією. Випромінювання пристрою Wi-Fi у момент передачі приблизно вдесятеро менше, ніж у стільникового телефона.
У діапазоні 2,4 ГГц працює безліч інших пристроїв — від Bluetooth до мікрохвильових печей, — що погіршує електромагнітну сумісність. Реальна швидкість передачі завжди нижча за заявлену виробником через значні службові витрати й вплив перешкод: меблів, стін, іншої апаратури. Частотні діапазони та експлуатаційні обмеження в різних країнах не однакові.
Сигнал Wi-Fi може передаватися на кілометри навіть за низької потужності передачі. Для прийому на великій відстані потрібна антена з високим коефіцієнтом посилення — параболічна або направлена. Це означає, що «локальність» такої мережі є умовною.
Бездротові мережі піддаються перехопленню трафіку, несанкціонованому доступу, атакам типу «людина посередині», коли трафік проходить через зловмисника, підробленим точкам доступу з такою самою назвою та спробам зламу шифрування.
Незахищена мережа наражається на високий ризик злому з боку внутрішніх або зовнішніх загроз. У бездротовій мережі ставки ще вищі, ніж у дротовій: будь-яка людина в радіусі дії може перехопити радіохвилі, що передають трафік, і прямого доступу до обладнання для цього не потрібно.
Це набір методів та інструментів для захисту інфраструктури бездротової локальної мережі й трафіку, що проходить через неї. Політики доступу визначають, які кінцеві точки дозволені та заборонені, а технологія забезпечує дотримання цих правил.
Шифрування використовує алгоритми для перетворення повідомлень під час їх передачі між бездротовими пристроями. Навіть перехоплені, такі повідомлення лишаються незрозумілими для неавторизованих користувачів без ключа дешифрування.
Старий стандарт WEP може бути відносно легко зламаний навіть за правильної конфігурації через слабку стійкість алгоритму. Сучасні пристрої підтримують стійкіші протоколи WPA і WPA2; прийняття стандарту IEEE 802.11i у 2004 році уможливило безпечнішу схему звʼязку.
Основними методами є підбір пароля та активні атаки KRACK. Тому рекомендується використовувати складні цифро-літерні паролі, щоб максимально ускладнити підбір. Багато організацій застосовують додаткове шифрування — наприклад VPN — поверх бездротового каналу.
Смартфон постійно реєструється в мережі оператора й випромінює навіть тоді, коли ним не користуються. Це створює сигнатуру для радіотехнічної розвідки, а метадані дзвінків і геолокація стають джерелом для аналізу переміщень підрозділу.
Термінал супутникового звʼязку дає високу пропускну здатність і працює у віддалених районах. Водночас через конструкцію й постійну активність він надзвичайно помітний і в радіочастотному, і в інфрачервоному спектрах, тому потребує виносу від позиції та маскування.
Антену виносять подалі від позиції; час роботи в ефірі мінімізують; в ефірі не називають прізвищ, звань і назв населених пунктів; не публікують фото з геомітками. Ці правила однаково стосуються і військових, і цивільних у прифронтових районах.
Тема 2 «Подвійне застосування та безпека звʼязку: телефон, Wi-Fi, Starlink», заняття 1–2.
Тема 2: безпека бездротових мереж і характеристики Starlink.
Сімейство стандартів бездротових локальних мереж.
Стаття про стійкість супутникового звʼязку.
Аналіз помітності терміналів у досвіді сучасної війни.









