Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 3, уроки 1–6 «Базові вправи на FPV-дронах (практика)». Гриф 30.12.2025.
Вправа 2: рух, плавність і керування інерцією
Дрон летить туди, куди його вже спрямували секунду тому. Пілот керує не положенням, а майбутнім положенням.

Прямокутник зі стороною близько десяти метрів, два кола за слот, без різких зупинок.
Навчитися плавно переходити від ховерінгу до руху й керувати інерцією апарата.

Рух починають незначним нахилом апарата. Великий нахил одразу дає прискорення, яке пілот не встигає погасити.

При нахилі частина тяги йде на горизонтальний рух — апарат просідає. Пілот компенсує це газом ще на початку руху, а не після просідання.
Після повернення стіка в нейтраль апарат ще рухається за інерцією. Зупинка потребує активного зустрічного нахилу.

Гальмування й поворот починають до того, як апарат дійшов до кута прямокутника. Пізній початок означає виліт за межі фігури.


Плавний поворот дугою не вимагає повної зупинки, тому апарат зберігає швидкість і витрачає менше заряду.

Різкі зупинки на кутах, ривки стіка при зміні напрямку, компенсація помилки ще більшою помилкою.
На одній зі сторін прямокутника апарат летить назустріч пілоту. У цей момент керування дзеркалиться — це головна складність вправи.


Фігуру проходять двічі за слот. Друге коло показує, чи виправив пілот помилки першого, чи просто повторив їх.



Учень виконує політ по прямокутнику зі стороною близько десяти метрів і проходить фігуру двічі за слот. Мета — навчитися плавно переходити від ховерінгу до руху й керувати інерцією апарата.
Фігура має чотири прямі відрізки й чотири однакові повороти, тому помилка одразу помітна: апарат або виносить за кут, або він проходить його ривком. Крива траєкторія не дала б такого чіткого критерію.
Політ оцінюють за плавністю, а не за швидкістю проходження. Учень не повинен робити різких зупинок і ривків; зміна напрямку має бути плавною, з одночасним використанням Roll та Yaw.
Рух починають незначним нахилом апарата. Великий нахил одразу дає прискорення, яке пілот не встигає погасити, і фігура перетворюється на неконтрольований проліт повз кут.
При нахилі частина тяги гвинтів переходить у горизонтальний рух, а вертикальна складова зменшується — апарат просідає. Газ додають ще на початку руху, а не після того, як висота вже втрачена.
Це той самий Throttle Management, що відпрацьовувався на ховерінгу й буде потрібен на посадці. Різниця лише в тому, що тепер керування газом поєднується з керуванням напрямком.

Після повернення стіка в нейтраль апарат продовжує рух за інерцією. Мультикоптер не має гальм: зупинка потребує активного зустрічного нахилу, тобто окремої дії пілота.
Гальмування й поворот починають до того, як апарат дійшов до кута прямокутника. Пізній початок означає виліт за межі фігури, після чого пілот виправляє траєкторію різким рухом — і плавність втрачено остаточно.
Практичний висновок: пілот керує не тим, де апарат зараз, а тим, де він опиниться за секунду. Саме тому досвідчений оператор виглядає так, ніби діє «завчасно й ліниво».

Поворот тільки по Yaw розвертає апарат на місці й робить траєкторію «рубленою». Поворот тільки по Roll зміщує апарат боком, залишаючи ніс у попередньому напрямку. Одночасне поєднання Roll і Yaw дає плавну дугу з правильним положенням носа.
Плавний поворот дугою не вимагає повної зупинки, тому апарат зберігає швидкість і витрачає менше заряду. У бойовому застосуванні це ще й питання часу перебування в зоні ураження.
Різкі зупинки на кутах, ривки стіка при зміні напрямку та спроба компенсувати помилку ще більшою помилкою. Останнє особливо характерне: пілот проскочив кут, різко довернув — і апарат розгойдався на всій наступній стороні.
На одній зі сторін прямокутника апарат летить назустріч пілоту. У цей момент керування дзеркалиться: команда «праворуч» зміщує апарат ліворуч відносно погляду оператора. Це головна складність вправи.
Треба тримати в голові положення носа апарата, а не власне. На зустрічному відрізку швидкість зменшують, щоб мати запас часу на реакцію. За потреби апарат довертають носом від себе — але тоді фігура втрачає сенс як тренування.
У реальній роботі апарат постійно повертається до оператора: після виконання завдання, при обльоті обʼєкта, під час повернення на посадку. Пілот, який не звик до дзеркального керування, губиться саме в момент повернення.

Фігуру проходять двічі за слот. Друге коло показує, чи виправив пілот помилки першого, чи просто повторив їх. Один прохід не дає такої інформації ні учневі, ні вчителю.
Споттер попереджає про перешкоди на зовнішніх сторонах фігури, контролює вихід апарата за межі зони польотів і дублює облік напруги та часу слоту. На прямокутнику апарат віддаляється від пілота більше, ніж на ховерінгу, тому роль напарника зростає.
Спостерігають за плавністю рухів стіками протягом усього кола, збереженням висоти на всіх сторонах прямокутника та поєднанням Roll і Yaw при зміні напрямку. Ці три ознаки разом і означають, що вправу засвоєно.

Тренінг 3, уроки 1–6 «Базові вправи на FPV-дронах (практика)». Гриф 30.12.2025.
Практика польотів на FPV-дронах і робота в парі зі споттером.
Керування газом, посадка та передпольотні процедури.
Організація полігону та базові вправи для операторів.










