Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 3, урок 7 «Військові інформаційні системи та платформи». Гриф 30.12.2025.
«Дельта», «Кропива» та війна даних
Перевагу здобуває не той, у кого більше техніки, а той, хто швидше перетворює інформацію на рішення.

Сучасна війна відрізняється від попередніх конфліктів: перевагу дає здатність швидше збирати, обробляти й перетворювати інформацію на бойові рішення.

Повномасштабне вторгнення застало Збройні Сили з потребою негайно модернізувати системи управління.

Явище дістало назву «IT-хаос».

Гнучкий підхід дозволив швидко випробувати рішення, найкращі з яких стали офіційними платформами.
«Дельта» працює на рівні операції, «Кропива» — на рівні артилерійського підрозділу.
Ключова українська система ситуаційної обізнаності, побудована на принципах, сумісних зі стандартами НАТО C4ISR.

Забезпечити єдину оперативно-тактичну картину бойових дій у режимі реального часу, звівши дані з десятків джерел на одну цифрову карту.

Розвідка, технічні засоби та інші сумісні платформи.
«Дельта» працює за принципом хмарного сервісу — це забезпечує захищеність від фізичного знищення та кібератак.


Тактичний польовий програмний комплекс, що встановлюється на планшети й ноутбуки командирів артилерійських підрозділів.


Час від виявлення цілі до відкриття вогню скорочується з десятків хвилин до хвилин.
Найуспішніші платформи інтегруються у державну вертикаль і акредитуються за стандартами НАТО, зокрема стандартами обміну даними.
Сучасна війна, яку веде Україна, кардинально відрізняється від усіх попередніх конфліктів і перетворюється на війну даних. Перевагу здобуває не та сторона, яка має більше людей чи танків, а та, яка здатна швидше збирати, обробляти та перетворювати інформацію на конкретні бойові рішення.
Саме тому військові інформаційні системи та платформи, розроблені часто волонтерами та українськими IT-фахівцями, стали критично важливим елементом Сил оборони. Вони не допоміжні, а такі самі складові бойової спроможності, як озброєння чи логістика.

Повномасштабне вторгнення застало Збройні Сили з потребою негайної модернізації застарілих систем управління. Часу на класичну процедуру розробки й закупівлі не було.
У відповідь виник унікальний феномен: децентралізація розробки військового програмного забезпечення. Сотні тисяч військових почали користуватися різноманітним софтом, створеним волонтерами та ентузіастами. Це давало змогу оперативно закривати потреби на місцях, але створювало ризики несумісності та безпеки.
Гнучкість дозволила швидко випробувати найкращі рішення, які згодом інтегрували в офіційні стандартизовані платформи — «Дельту» та «Кропиву». Досвід довів, що фахівці з інформаційних систем у сучасній армії не менш важливі, ніж інженери чи механіки.
«Дельта» — ключова українська система ситуаційної обізнаності, побудована на принципах, сумісних зі стандартами НАТО C4ISR: командування, управління, звʼязок, компʼютери, розвідка, спостереження й рекогносцирування.
Забезпечити єдину оперативно-тактичну картину бойових дій у режимі реального часу. Система обʼєднує на одній цифровій карті дані з десятків, а часом і сотень різних джерел.
До них належать розвідувальні дані від дронів, супутників та агентурної розвідки; технічні засоби — радари, системи радіоелектронної боротьби й розвідки; інформація, отримана через супутникові канали, та дані сумісних платформ, зокрема «Кропиви».
Система працює за принципом хмарного сервісу, що забезпечує її живучість і захищеність від фізичного знищення або кібератак. Знищення окремого вузла не зупиняє роботу платформи в цілому.
«Дельта» дозволяє не лише бачити розташування власних і ворожих військ, а й обмінюватися оперативними планами та цілевказуванням між різними рівнями командування й родами військ.
На відміну від «Дельти», «Кропива» є тактичним польовим інструментом. Це програмний комплекс, який встановлюється на планшети та ноутбуки командирів артилерійських підрозділів.
Система швидко обчислює необхідні параметри для ведення вогню: поправки, метеорологічні дані, тип боєприпасу. Робота, яка раніше виконувалася вручну за таблицями, займає секунди.
«Кропива» дозволяє артилеристам оперативно обмінюватися розвідданими й отримувати цілевказування безпосередньо від розвідувальних підрозділів на передовій, без проходження через кілька проміжних ланок.
Час від виявлення цілі до відкриття вогню скорочується з десятків хвилин до лічених хвилин чи навіть секунд. Це принципово підвищує ефективність контрбатарейної боротьби: виграє той, хто встигає відпрацювати й змінити позицію першим.
Ситуаційна обізнаність — це стан, коли командир будь-якого рівня бачить обстановку цілісно й актуально, а не за фрагментами доповідей. Дані з різних джерел зводяться в одну картину, однакову для всіх, хто має до неї доступ.
Рішення, ухвалене за застарілою або неповною картиною, дорівнює помилці. Швидкість ухвалення рішень стала самостійним фактором переваги, порівнянним із кількістю техніки.
Зворотний бік залежності від даних — ціна збою. Хибна позначка на карті або затримка в оновленні можуть коштувати підрозділу значно дорожче, ніж відсутність системи взагалі, бо рішення ухвалюють із довірою до неї.
Феномен волонтерського софту поступово переходить у фазу формалізації, хоч цей етап і є довготривалим. Найбільш успішні й перевірені боєм платформи, зокрема «Дельта», інтегруються у державну вертикаль Міністерства оборони.
Процес передбачає повну акредитацію систем відповідно до національних і, що найважливіше, стандартів НАТО — зокрема стандартів обміну даними. Це вимога не бюрократична, а технічна.
Головна мета формалізації — забезпечити взаємосумісність. В умовах отримання великої кількості західного озброєння різних типів критично необхідно, щоб українські системи ситуаційної обізнаності могли обмінюватися даними з бойовими системами та штабами країн-партнерів без затримок.
Офіційний статус «Дельти» та її постійне вдосконалення — прямий крок до побудови мережево центричної армії за західним зразком, де єдина цифрова картина бою є обовʼязковою передумовою ухвалення рішень.

Тренінг 3, урок 7 «Військові інформаційні системи та платформи». Гриф 30.12.2025.
Про децентралізацію розробки військового софту та волонтерські рішення.
Як українське ПЗ для артилеристів впливає на хід війни.
Головне з інтервʼю Ярослава Гончара («Аеророзвідка»).









