Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 4, уроки 2–4 «Стрілецька справа». Гриф 30.12.2025.
Дихання, спуск, прицілювання
Завдання не в тому, щоб стріляти. Завдання в тому, щоб стріляти влучно.

22 листопада 2023 року в Пнівському ліцеї на гуртку «Влучний стрілець» учень при перезаряджанні пневматичної гвинтівки з необережності здійснив постріл в іншого учня. Той загинув.
Чотири правила повторюють перед кожним виходом на вогневий рубіж.

Спочатку влучно, потім швидко, і лише потім — у стресових умовах.
Два фактори, які вирішують результат більше, ніж якість прицілу.
Постріл виконують у природній паузі між видихом і вдихом. Затримувати дихання надовго не можна: через кілька секунд починає тремтіти все тіло.

Тиск на спусковий гачок наростає рівномірно, подушечкою пальця. Правильний постріл стає для стрільця несподіванкою — саме тому він не встигає смикнути.
Стабільний хват, однакове положення щоки на прикладі та та сама картинка прицілу дають повторюваний результат. Ідеальний одиничний постріл нічого не доводить.

Одноманітність прицілювання важливіша за ідеальність окремого пострілу.
Лежачи, з коліна, стоячи — від найстійкішого до найрухливішого.

Ті, хто чекає своєї черги, працюють із макетами. Самовільний вихід на рубіж або підйом зброї без команди зупиняє вправу для всієї групи.

Практика виконання пострілу з різних позицій. Контролюють одноманітність прицілювання, плавність спуску й рівне дихання.

Аналізують не окремі влучання, а купчастість: щільна група збоку від центру виправляється поправкою, розкидані пробоїни — ні.

22 листопада 2023 року на гуртку «Влучний стрілець» учень при перезаряджанні пневматичної гвинтівки з необережності здійснив постріл в іншого учня. Куля калібру 4,5 мм поцілила в груди; чотирнадцятирічний хлопець помер до приїзду швидкої допомоги.
Пневматична зброя не є «несправжньою» і не потребує послаблених правил. Усі чотири золоті правила діють однаково для бойової, навчальної та пневматичної зброї — саме тому заняття починають із цього випадку, а не з техніки стрільби.
Зброя завжди спрямована в бік мішеней; стрільба ведеться тільки за командою; стрілецькі окуляри рекомендовані всім, хто стріляє; місце обладнують так, щоб унеможливити проліт кульки за межі зони й рикошет.

Навчання будується від простого до складного: спочатку навчитися стріляти влучно, потім стріляти швидко зі збереженням влучності, і лише після цього додавати стресові фактори — шум, втому, збите дихання.
Швидкість, поставлена перед влучністю, закріплює неточну техніку: людина вчиться швидко робити неправильні рухи. Стрес, доданий до несформованої навички, руйнує її остаточно.
Мета — не «стріляти», а «стріляти влучно». Робота зі зброєю вимагає відповідальності, акуратності та підвищеної уваги, і ця установка формується разом із технікою, а не після неї.
Постріл виконують у природній паузі між видихом і вдихом, коли грудна клітка нерухома, а мʼязи не напружені зусиллям утримання повітря.
Через кілька секунд затримки починається кисневе голодування: тремтять руки, розмивається картинка прицілу. Якщо постріл не вийшов за цей час, правильніше відновити дихання й почати цикл заново.
Між пострілами дихання відновлюють рівним ритмом. Серія пострілів «на одному диханні» дає перші влучні й останні розкидані пробоїни.
Тиск на спусковий гачок наростає рівномірно, натискає подушечка вказівного пальця, решта кисті не змінює хвату. Рух ізольований: працює тільки палець.
Правильно виконаний постріл стає для стрільця несподіванкою — саме тому він не встигає підготуватися й смикнути. Очікування пострілу породжує рефлекторне стискання кисті.
Смикання спуску збиває приціл сильніше, ніж будь-яке природне коливання тіла. Стрілець із ідеальною стійкою й смиканим спуском стріляє гірше за того, хто трохи хитається, але тисне плавно.

Лежачи — максимальна стійкість завдяки широкій опорі. З коліна — компроміс між стійкістю й можливістю швидко змінити позицію. Стоячи — найменша стійкість і найбільша рухливість.
Що вища позиція, то менша площа опори й більша амплітуда коливань. Водночас найстійкіше положення є найповільнішим для прийняття й залишення, тому вибір визначають укриття, дистанція, наявний час і потреба одразу зміщуватися.
Стійки спершу відпрацьовують із дерев'яними макетами без пострілу. Це дозволяє поставити положення тіла, не витрачаючи боєприпасів; ті, хто в цей момент не стріляє, продовжують працювати з макетами.
Перед практикою зʼясовують наявність травм та обмежень на фізичні навантаження, після чого учнів обʼєднують у групи залежно від наявного досвіду стрільби. Стрільба ведеться виключно за командою.
Учні виконують по десять пострілів із різних позицій. Контролюють три речі: одноманітність прицілювання, плавність спуску та рівне дихання. Швидкість на цьому етапі не оцінюють узагалі.
Розбирають не окремі влучання, а купчастість. Щільна група, зміщена від центру, означає добру техніку й потребу в поправці. Розкидані пробоїни означають нестабільну техніку, і жодна поправка тут не допоможе.
Питання для рефлексії просте: що конкретно завадило влучному пострілу. Відповідь «не пощастило» до розгляду не приймається — причина завжди в диханні, спуску, хваті або положенні.

Тренінг 4, уроки 2–4 «Стрілецька справа». Гриф 30.12.2025.
Прийоми стрільби з різних положень і правила поводження зі зброєю.
Техніка дихання, спуску та роботи з різних положень.
Базова стрілецька підготовка та безпека на вогневому рубежі.









