Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 7, урок 2 «Кібербезпека в умовах інформаційної війни». Гриф 30.12.2025.
Захист даних в умовах війни
Найчастіший вхід у систему — не злам, а помилка людини. Тому кібербезпека починається зі звичок.

Хто отримував підозрілий лист? Кому приходило повідомлення від друга з проханням терміново позичити гроші? Такий досвід має майже кожен.

Фішинг, шкідливе програмне забезпечення, злом акаунтів, витоки даних.
Підроблені листи й сайти, що імітують справжні. Мета — змусити ввести пароль або дані картки на чужому ресурсі.


Найпоширеніша причина злому — слабкий пароль або той самий пароль на кількох сервісах. Витік з одного сайту відкриває решту.

Паролі, двофакторна автентифікація, посилання, оновлення, Wi-Fi, геолокація.
Довжина важливіша за складність символів. Для кожного важливого сервісу — власний пароль, який більше ніде не використовується.

Навіть викрадений пароль не дає доступу без підтвердження з іншого пристрою. Це найдієвіший захист із доступних кожному.

Автор невідомий, джерела не називають, спростувань не публікують.
Значна частина людей дізнається про події саме з анонімних каналів. Такий канал не несе жодної відповідальності за помилку.

Варто підписатися на авторитетні медіа — Українська Правда, Суспільне, Громадське — і звіряти важливі новини щонайменше з двома джерелами.


Знімок може містити координати місця зйомки навіть без підпису. Відстеження геолокації у застосунках варто вимикати.


Підроблені листи й сайти, що імітують справжні сервіси. Мета — змусити людину ввести пароль або дані картки на чужому ресурсі. Розпізнати можна за адресою сайту, яка відрізняється на один-два символи, за вимогою термінових дій під загрозою блокування та за посиланням, що веде не туди, куди обіцяє текст.
Програми-шпигуни, які збирають дані з пристрою, і шифрувальники, що блокують доступ до файлів. Найчастіше потрапляють на пристрій разом із неофіційно завантаженими програмами або вкладеннями з листів.
Найпоширеніша причина — слабкий пароль або той самий пароль на кількох сервісах. Витік бази з одного сайту автоматично відкриває доступ до решти акаунтів із таким самим паролем.
Бази з номерами телефонів, адресами й персональними даними потрапляють у відкритий доступ і використовуються для адресних атак: у листі згадують справжнє імʼя й реальні дані, і це знімає підозру.
Найчастіший вхід у систему — не технічний злам, а помилка людини: перехід за посиланням, введення пароля не на тому сайті, встановлення програми з невідомого джерела.
Довжина пароля важливіша за складність символів. Для кожного важливого сервісу використовують власний пароль, який більше ніде не повторюється.
Підтвердження входу через другий канал — застосунок або повідомлення. Навіть викрадений пароль не дає доступу без цього підтвердження. Це найдієвіший захист із тих, що доступні кожному без спеціальних знань.
Адресу перевіряють перед переходом і особливо перед введенням пароля. Найчастіша помилка — довіра до знайомого вигляду сторінки замість перевірки самої адреси.
Операційна система й програми мають бути актуальними. Значна частина атак використовує вразливості, які вже виправлені в новіших версіях.
Відкритих мереж уникають, особливо для входу в банківські застосунки та пошту. У відкритій мережі трафік може перехопити будь-хто поруч.
Відстеження геолокації в застосунках і на фотографіях вимикають. Знімок може містити координати місця зйомки навіть без жодного підпису.
Автор анонімного каналу невідомий, джерела інформації не називаються, а спростування помилок не публікуються. Такий канал не несе жодної відповідальності — ні юридичної, ні репутаційної.
Значна частина людей дізнається про події саме з таких каналів. Швидкість подачі там вища, ніж у редакціях, — саме тому, що етап перевірки відсутній.
Варто підписатися на авторитетні медіа з підзвітною редакцією — наприклад, Українську Правду, Суспільне, Громадське — і звіряти важливі новини щонайменше з двома джерелами.
На занятті проводять голосування, якими месенджерами користуються учні й де саме вони дізнаються новини. Відповіді фіксують на дошці — це показує реальну картину, а не бажану.
Наслідки прильотів і точні локації влучань, пересування техніки й підрозділів, роботу засобів протиповітряної оборони та місця їх розташування.
Така інформація дозволяє противнику скоригувати наступний удар. Публікація наслідків фактично виконує роль звіту про результативність обстрілу.
Знімок може містити координати місця зйомки навіть без підпису. Крім того, місце визначають за орієнтирами у кадрі: вивісками, будівлями, рельєфом.
Перед публікацією фотографії варто поставити питання: що на ній видно, крім того, що я хотів показати. Часто відповідь виявляється несподіваною.

Групи складають власний список із пʼяти-семи правил кібербезпеки. Далі списки порівнюють: звертають увагу, які правила повторюються в усіх групах, а які виявилися унікальними.
Правила, які згадують усі, стосуються базових речей — паролів і посилань. Унікальні правила зазвичай народжуються з особистого досвіду: хтось уже стикався з конкретною загрозою.
Кожен формулює власну першу дію для поліпшення своєї кібербезпеки. Конкретна дія на сьогодні працює краще, ніж загальний намір «бути обережнішим».

Тренінг 7, урок 2 «Кібербезпека в умовах інформаційної війни». Гриф 30.12.2025.
Практичні рекомендації із захисту інформації та пристроїв.
Загрози в цифровому просторі та способи протидії.
Дослідження анонімних каналів як джерела новин.









