Лекційні матеріали модуля 5 (10 клас)
Тема 4, заняття 9-10 про протипіхотні та протитанкові міни, заняття 14 про заходи безпеки.
Протипіхотні та протитанкові
Міна не має «терміну придатності» в тому сенсі, що вона перестає бути небезпечною. Вона перестає бути помітною.

Протипіхотні вибухові пристрої призначені для мінування місцевості з метою ураження живої сили противника.
Осколкові кругового й направленого ураження, натискні фугасні, натяжної дії.
Осколкові міни кругового ураження вражають усіх у радіусі розльоту осколків. Міни направленого ураження бʼють у заданому секторі — як міни типу МОН.

Осколкова загороджувальна міна кругового ураження, у просторіччі «міна-жаба». Перед вибухом вилітає з ґрунту й уражає осколками на висоті.

Протипіхотна осколкова міна натяжної дії. Уражає осколками корпусу, коли людина зачіпає ногою дротяну розтяжку й мимоволі висмикує бойову чеку підривника.

ПМН — протипіхотна натискна фугасна міна. Спрацьовує від натискання на кришку, уражає ударною хвилею на близькій відстані.
Протипіхотна фугасна міна в пластиковому корпусі характерної форми, діаметром близько 115 мм. Установлюється дистанційно, розсіюється по площі.

ТМ-72 — протиднищева магнітна міна, ТМ-83 — протибортова кумулятивна.

Протибортова кумулятивна міна на розкладній опорі з оптичним і сейсмічним датчиками цілі. Спрацьовує при проходженні техніки поруч.

Міна-пастка маскується під ґрунтовий горбок або побутовий предмет. Основний заряд ховають під насипом, а ініціювання зробить будь-який рух предмета.

У ґрунт, на ґрунт, у сніг або з піднесенням над поверхнею на місцевих предметах.


Протипіхотні вибухові пристрої призначені для мінування місцевості з метою ураження живої сили противника. Згідно з вимогами міжнародного гуманітарного права вони повинні застосовуватися в керованому варіанті — тобто з можливістю вимкнення чи знешкодження.
Осколкові протипіхотні міни поділяють на пристрої кругового та направленого ураження. Міни кругового ураження вражають усіх, хто перебуває в зоні розльоту осколків. Міни направленого ураження, як-от типу МОН, бʼють у заданому секторі, що дозволяє прикривати конкретний напрямок.
За способом спрацювання протипіхотні міни бувають натискними — реагують на тиск ноги; натяжної дії — спрацьовують від розтяжки; керованими — підриваються оператором за командою.
Осколкова загороджувальна міна кругового ураження, вистрибуюча; у просторіччі її називають «міною-жабою». Веде походження від німецької вистрибуючої міни часів Другої світової війни. Перед вибухом вилітає з ґрунту й уражає осколками на висоті, що значно збільшує зону ураження. Установлюється в лунці, від неї відходять дротяні розтяжки.
Протипіхотна осколкова міна натяжної дії. Ураження людині або кільком одночасно завдається осколками корпусу при підриві в момент, коли солдат противника, зачепившись ногою за дротяну розтяжку, мимоволі висмикує бойову чеку підривника.
Цей зразок спрацьовує від натискання на кришку й уражає ударною хвилею на близькій відстані. Його іноді помилково називають протитанковим, хоча за призначенням і потужністю заряду він розрахований саме на ураження людини.
Протипіхотна фугасна міна в пластиковому корпусі характерної сплощеної форми діаметром близько 115 міліметрів. Установлюється дистанційно й розсіюється по площі. Через невелику масу й незвичайну форму вона особливо небезпечна для дітей, які можуть сприйняти її за іграшку.
Протитанкові міни поділяють на протиднищеві, які уражають дно машини; протигусеничні, розраховані на ходову частину; протибортові кумулятивні, що бʼють у борт машини збоку.
Протиднищева магнітна міна, яку встановлюють у ґрунт: лунка діаметром близько 30 сантиметрів. Реагує на магнітне поле корпусу машини, тому спрацьовує без безпосереднього наїзду на неї колесом чи гусеницею.
Протибортова кумулятивна міна на розкладній хрестовині-опорі з оптичним і сейсмічним датчиками цілі. Спрацьовує при проходженні техніки поруч, уражаючи борт кумулятивним струменем.
Окрему групу становлять міни-пастки. Основний заряд ховають під замаскованим ґрунтовим горбком або в побутовому предметі, а ініціювання відбувається при будь-якій спробі підняти чи зрушити предмет. Саме тому підозрілі предмети категорично не піднімають і не переміщують.
Залежно від обстановки, умов місцевості та конструктивних особливостей протипіхотні міни встановлюють у ґрунт, на ґрунт, у сніг або з піднесенням над поверхнею — тобто закріпленими на місцевих предметах.
Спосіб визначають обстановка й наявний час, умови місцевості та пора року, а також конструкція самої міни: не кожен зразок можна встановити будь-яким способом.
Частина мін, зокрема ПФМ-1, встановлюється дистанційно — скиданням з повітря або відстрілом переносним комплектом мінування. Такі міни лежать на поверхні й не мають чіткої межі поля.
При виявленні предмета, схожого на міну чи вибуховий пристрій, діють за трьома правилами: не наближатися, не торкатися й не переміщувати, позначити місце й повідомити правоохоронців або саперів.
Міна не стає безпечною з роками — вона лише стає менш помітною: заростає травою, засипається ґрунтом, втрачає маркування. Механізм ініціювання при цьому може лишатися повністю робочим.
Після завершення бойових дій міни залишаються на території й становлять небезпеку для цивільного населення та худоби. Це створює проблему для відновлення постраждалих районів і потребує значних зусиль із розмінування.

Тема 4, заняття 9-10 про протипіхотні та протитанкові міни, заняття 14 про заходи безпеки.
Розділи про мінно-вибухові засоби та їх застосування.
Міжнародні обмеження щодо застосування протипіхотних мін.
Правила поводження при виявленні вибухонебезпечних предметів.









