Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 1, урок 3 «Безпілотні (роботизовані) системи. БпЛА: види та призначення». Гриф 30.12.2025.
Види, призначення, сфери застосування
Десять років тому такого уроку не існувало. Сьогодні безпілотні системи змінюють хід війни.

Це комплекс, що включає безпілотний апарат — повітряний, наземний або морський — і супутню наземну станцію керування.
Апарат, наземна станція, канал звʼязку, оператор. Без будь-якої ланки система не працює.
Рухомий апарат, який працює без пілота на борту. Може мати дистанційне керування або бути автономним — аналізувати оточення сенсорами й навігувати самостійно.

Повітряні, наземні, надводні й підводні. Кожен вид має власні задачі.
Leleka-100 виконує аеророзвідку, патрулювання й картографування з передачею координат у реальному часі.

TerMIT перевозить до 300 кг вантажу, може нести озброєння й оснащений супутниковим звʼязком.

Керовані дистанційно катери й підводні апарати для морської розвідки та атак. Українські приклади — Sea Baby від СБУ та Magura V5.



Та сама технологія працює у військовій і цивільній сферах — різниця у навантаженні й задачі.
Масовий цивільний квадрокоптер виявився готовим засобом розвідки: він дешевий, доступний, простий у навчанні й не потребує складної інфраструктури.


В Україні безпілотні системи виділені в окремий рід військ — Сили безпілотних систем. Це визнання того, що дрони перестали бути допоміжним засобом.

Безпілотна, або роботизована, система — це комплекс, що включає безпілотний апарат (повітряний, наземний, морський) та супутню наземну станцію керування, яка дозволяє керувати ним дистанційно або автономно без людини на борту.
Безпілотний апарат, або дрон, — рухомий апарат, який працює без водія чи пілота на борту. Такі засоби можуть мати дистанційне керування або бути автономними: здатними аналізувати зовнішнє оточення за допомогою сенсорів і навігувати самостійно. Вони діють у повітрі, на землі, на воді чи під водою.
Важливо розрізняти апарат і систему. Без наземної станції керування, каналу звʼязку та підготовленого оператора апарат не виконає жодного завдання. Саме тому в документах і закупівлях ідеться про комплекси, а не про окремі дрони.
Найпоширеніший тип. Використовуються для розвідки, коригування вогню, спостереження, доставки та ударів. Українським прикладом є Leleka-100 виробництва DeViRo — розвідувальний БпЛА, створений для аеророзвідки, патрулювання й картографування місцевості з передачею оперативної інформації та точних географічних координат у режимі реального часу.
Безпілотні платформи, що рухаються по землі. Застосовуються для евакуації поранених, розмінування та доставки боєприпасів. Український комплекс TerMIT на гусеничному ходу перевозить до 300 кілограмів вантажу, евакуює поранених, доставляє боєприпаси, може нести озброєння або застосовуватися для дистанційного мінування; має високу прохідність і оснащений супутниковим звʼязком.
Керовані дистанційно катери, човни або підводні апарати. Застосовуються для морської розвідки та атак. Українські приклади — багатоцільовий надводний апарат Sea Baby, розроблений Службою безпеки України, та Magura V5.
Розрізняють мікро- та мінідрони — компактні складані апарати для роботи на малих відстанях; апарати малого класу для тактичної розвідки; апарати середнього та важкого класу з великою тривалістю польоту й значним корисним навантаженням.
Розвідувальні виконують спостереження й передачу координат; ударні призначені для ураження цілей; логістичні доставляють вантажі; багатоцільові поєднують кілька задач залежно від встановленого навантаження.
Апарати бувають літакового типу з крилом, мультироторними вертолітного типу та гібридними конвертопланами, що поєднують вертикальний зліт із дальнім горизонтальним польотом.
Аеророзвідка й спостереження, коригування артилерійського вогню, ударні задачі, логістика в зоні бойових дій, ретрансляція звʼязку, а також радіоелектронна розвідка.
Картографія й геодезія, логістика й доставка вантажів, моніторинг в агросекторі, обстеження інфраструктури, пошуково-рятувальні роботи, зйомка для медіа.
Один і той самий апарат може виконувати цивільну й військову задачу — різниця полягає в корисному навантаженні та поставленому завданні. Саме це робить безпілотні системи класичним прикладом технології подвійного застосування.
Масовий цивільний квадрокоптер виявився готовим засобом розвідки: він дешевий, доступний, простий у навчанні й не потребує складної інфраструктури. Саме доступність, а не технічна досконалість, зробила дрони масовим явищем на фронті.
Розвідка стала доступною кожному підрозділу, а не лише спеціалізованим частинам. Час від виявлення цілі до її ураження скоротився до хвилин. Приховати переміщення військ і техніки стало значно складніше, що змінило вимоги до маскування та вибору позицій.
В Україні безпілотні системи виділено в окремий рід військ — Сили безпілотних систем. Це організаційне визнання того, що дрони перестали бути допоміжним засобом і стали самостійним інструментом ведення бойових дій.
Україна є однією з країн, де ці технології розвиваються найактивніше. Розвиток власних роботизованих систем прямо повʼязаний з обороноздатністю: залежність від імпортних апаратів означає залежність від чужих рішень і постачань.
Тренінг 1, урок 3 «Безпілотні (роботизовані) системи. БпЛА: види та призначення». Гриф 30.12.2025.
Платформа підтримки розробок у сфері оборонних технологій.
Офіційний сайт виробника розвідувального БпЛА Shark.
Статті про розвиток безпілотних систем у Силах оборони України.











