Запобігання проблемам з органами дихання

Грудна клітка як герметична коробка

Грудну клітку можна уявити як герметичну коробку, яка захищає легені. Самі легені перебувають у спеціальному мішку, що називається плеврою.

Альвеоли

Легеня складається з мільйонів крихітних повітряних мішечків — альвеол. Вони утворюють губчасту структуру, не мають власних мʼязів і не можуть самостійно розправлятися. Їхня робота повністю залежить від діафрагми та міжреберних мʼязів.

Плевральна порожнина

Це вузький простір між легенями й грудною стінкою, заповнений тонким шаром рідини, що дозволяє легеням ковзати під час дихання. У ньому панує негативний тиск — нижчий за атмосферний.

Роль негативного тиску

Негативний тиск діє як присоска, утримуючи легені розправленими. Саме він не дає легеням здутися й допомагає їм розширюватися під час вдиху.

Що це таке

Пневмоторакс — стан, коли повітря потрапляє у плевральну порожнину. Тиск усередині вирівнюється з атмосферним, і легеня спадається, як проколотий мʼяч. Без допомоги людина може швидко задихнутися.

Як він виникає при пораненні

При проникному пораненні грудної клітки герметичний простір ушкоджується. Повітря ззовні починає заходити в грудну порожнину, здавлюючи легеню.

Відкритий пневмоторакс

Повітря вільно заходить і виходить через рану. Тиск при цьому не наростає, хоча легеня частково спадається.

Напружений пневмоторакс

Найнебезпечніший стан. Рана діє як односторонній клапан: повітря заходить під час вдиху, але не може вийти під час видиху. Тиск наростає, здавлює легеню, зміщує серце та великі судини, спричиняючи колапс легень і серцеву недостатність.

Методика огляду

Пошук ран виконують оглядом і пальпацією ковзними рухами обома руками, кінчиками пальців, по поверхні грудної клітки, живота і спини. Спину пропускати не можна: вихідний отвір часто саме там.

Робота зі шкірою

Оглядати грудну клітку слід дуже уважно, розпрямляючи й злегка розтягуючи шкіру, наче розгладжуючи пальцями зімʼяту тканину. Це дозволяє переконатися у відсутності дрібних поранень.

Чому це критично

Дрібне на вигляд поранення може виявитися глибоким і проникним. Розмір вхідного отвору нічого не говорить про глибину ранового каналу.

Принцип роботи

Оклюзійна наліпка створює однобічний клапан, який дозволяє випустити зайве повітря з плевральної порожнини, не даючи новому потрапити всередину. Саме тому вона допомагає й при напруженому пневмотораксі.

Підготовка

Перед роботою надягають нітрилові рукавички. Постраждалого оглядають, шукаючи вхідні та вихідні отвори поранень, після чого рану й шкіру навколо швидко очищують.

Накладання

Наліпку накладають, розгладжуючи її від центру до країв, щоб забезпечити герметичність. Рана має бути покрита повністю — часткове покриття не створює клапана.

Повторний огляд

Після накладання контролюють стан постраждалого. Якщо симптоми погіршуються, це може свідчити про напружений пневмоторакс: тоді постраждалого переводять у стабільне бокове положення, щоб полегшити дихання.

Послідовність етапів

Спершу учні виконують накладання мовчки, без коментарів. Потім те саме — з поясненням кожного кроку вчителем. Далі вчитель працює на манекені, а кроки проговорюють учні.

Самостійна робота

Учні працюють на собі, щоб краще зрозуміти розташування власних органів, а потім у парах: один — постраждалий, друга — рятувальниця.

Коментарі

Зворотний звʼязок дають за методом «бутерброда»: що вийшло добре, що зроблено неправильно, що вийшло чудово. Завершують завжди позитивом.

Навіщо це окремо

Дуже важливо уникнути контакту з кровʼю та іншими біологічними рідинами. Найчастіше такий контакт стається саме при неправильному знятті рукавичок.

Порядок зняття

Відійти якнайдалі від інших, не торкатися обличчя. Однією рукою взяти рукавичку в зоні долоні, акуратно відтягнути й зняти, вивертаючи назовні. Стиснути її в кулаці. Мізинцем іншої руки підчепити другу рукавичку зсередини й зняти так, щоб перша опинилася всередині другої.

Після зняття

Рукавички викидають у спеціальний контейнер або смітник, після чого обробляють руки антисептиком або миють із милом.