Посібник зі сценаріями уроків «Захист України», 11 клас
Тренінг 6, уроки 7–8 «Роль критичного мислення. Вербування». Гриф 30.12.2025.
Хто стає мішенню й чому
Портрет завербованого майже ніколи не збігається зі стереотипом. Під загрозою — кожен.

Учні висловлюють припущення, хто найімовірніше стає жертвою вербування. Відповіді фіксують на дошці — до них повертаються наприкінці.

Вербують на популярних платформах під виглядом «легкого й швидкого заробітку» або навіть гри. Використовують ботів і псевдочати, щоб приховати координаторів.

Шість факторів: соцмережі, гроші, гра, довірливість, брак підтримки, потреба в увазі.
Для підлітка ця сума виглядає великими грошима. Часто гроші обіцяють наперед, але переказують частинами — щоб тримати завербованого під контролем.
Завдання подають як екстрим або челендж, применшуючи наслідки. Вербувальник каже: «ніхто не дізнається», «ти просто кинеш і підеш».

Підлітку можуть сказати, що обʼєкт неважливий, або що «це допоможе Україні», навіть якщо мішенню є військові чи критична інфраструктура.

Батьки часто не знають, чим дитина займається онлайн. Немає довіри до школи, родини чи поліції — і людина йде до тих, хто «дає увагу» та значимість.

Контакт → довіра через дрібне завдання → втягування → точка неповернення.
Двоє мешканців Закарпаття закладали вибухівку під авто військового. Потрапили в поле зору окупантів під час пошуку «легких грошей» у Телеграм-каналах.

Жителька Вінниці мала залишити вибухівку біля ТЦК. Російська спецслужба планувала підірвати пристрій разом із нею, щоб ліквідувати «зайвого свідка».
Підліток, завербований через Telegram, під виглядом курʼєра доставив вибухівку до частини Нацгвардії. Росіяни дистанційно активували пристрій і вбили його.

Загибель від власної вибухівки або затримання й вирок суду.

Наприкінці порівнюють початкові припущення з реальними портретами. Завербована людина не обовʼязково належить до маргінальних груп чи підтримує ворога.

Учні висловлюють припущення, хто найімовірніше стає жертвою російських спецслужб для вчинення терактів. Відповіді фіксують на дошці, щоб наприкінці порівняти їх із реальними портретами з офіційних кейсів.
Стереотипне уявлення про «жертву вербування» майже завжди хибне. Робота з реальними справами показує, що під загрозою перебуває кожен, і дуже часто серед жертв — такі самі неповнолітні, як самі учні.

Вербування відбувається через Telegram, TikTok, Discord — популярні платформи, де під виглядом «легкого й швидкого заробітку» або навіть гри неповнолітнім пропонують виконати «завдання».
Використовуються боти та псевдочати, які маскують справжніх кураторів. Це ускладнює ідентифікацію й водночас створює в жертви відчуття, що вона спілкується з безособовою «системою», а не з людиною.
Справу подають як анонімну: «ніхто не дізнається», «ти просто кинеш пляшку і підеш». Масштаб наслідків свідомо применшується.
Спершу контакт через оголошення про заробіток. Потім дрібне завдання й оплата, щоб виникла довіра. Далі завдання ускладнюються, а гроші переказують частинами. Наприкінці — злочин, про який жертва вже не може розповісти.
Діти з малозабезпечених родин можуть погоджуватися за суму від двох до десяти тисяч гривень, що для підлітка виглядає як великі гроші. Часто гроші обіцяють наперед, але переказують частинами — щоб тримати завербованого під контролем.
Частина підлітків сприймає завдання як екстрим або челендж, не усвідомлюючи масштабу наслідків. Іноді додається імітація «героїв» із відео, де популяризуються радикальні дії чи протистояння державі.
Молоді люди часто не вміють відрізняти фейки від правди, особливо за низького рівня медіаграмотності. Їм можуть сказати, що об'єкт неважливий, або що «це допоможе Україні» чи «це проти поганих людей», навіть якщо мішенню є військові чи інфраструктура.
Батьки часто не знають, чим дитина займається онлайн. Коли немає довіри до школи, родини чи поліції, підліток іде до тих, хто «дає увагу» та відчуття значимості.
У Львові затримано двох російських агентів, які закладали саморобний вибуховий пристрій, замаскований у спортивну сумку, під авто воїна Сил оборони. Пристрій мав 4,5 кг вибухової речовини й додаткові уражаючі елементи. Виконавцями були двоє мешканців Закарпаття віком 22 і 23 роки, які потрапили в поле зору окупантів під час пошуку «легких грошей» у Телеграм-каналах.
Затримано 42-річну жительку Вінниці, яка мала залишити вибухівку поблизу міського ТЦК тоді, коли там перебувала б максимальна кількість громадян. Російська спецслужба планувала підірвати пристрій разом із нею, щоб ліквідувати «зайвого свідка». Вона потрапила до «уваги» ворожої спецслужби під час пошуку «швидких заробітків».
На початку лютого 2025 року підліток, завербований через Telegram, під виглядом курʼєра доставив вибухівку до частини Нацгвардії. Коли він прибув на місце, росіяни дистанційно активували пристрій і вбили його разом із військовим. Йому було 15 років.
Усі три випадки починалися однаково — з пошуку швидкого заробітку в Телеграм-каналах. Вік і соціальний статус жертв різні: від пʼятнадцятирічного підлітка до сорокадворічної жінки. Жоден із них не отримав обіцяного «просто заробітку».

Два з трьох описаних випадків передбачали ліквідацію самого виконавця разом із ціллю. Для замовника агент є витратним матеріалом: мертвий свідок нічого не розкаже слідству.
Усі згадані жертви вербування були покарані: або загинули внаслідок організованого теракту, або понесли відповідальність за законом України. Аргумент «я не знав, що там усередині» юридичного значення не має.
Портрет завербованої людини часто неочевидний. Якщо когось завербували, це не означає, що вона належить до маргінальних груп або підтримує ворога. Реальні приклади показують, що під загрозою є кожен.
Тренінг 6, уроки 7–8 «Роль критичного мислення. Вербування». Гриф 30.12.2025.
Реальні кейси вербування та їх наслідки.
Ознаки спроби вербування в онлайн-комунікації.
Матеріали про методи вербування та протидію їм.









